Тема цього місяця — Equality (рівність) — підштовхнула нас до спілкування з Тамарою Марценюк. Тамара — соціологиня, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», дослідниця соціальної проблематики і гендерної нерівності в сучасній Україні. Також Тамара — авторка книги «Гендер для всіх. Виклик стереотипам».
Тамара розказала про те, як правильно говорити про гендер, наскільки важлива освіта для розуміння гендерних питань, яка ситуація з гендерною дискримінацією в Україні та що з цим робити.
Що таке гендер і чи правильно ми говоримо про нього в Україні?
Саме цим я розпочинаю свою книгу «Гендер для всіх. Виклик стереотипам» http://osnovypublishing.com/book/gender-dlya-vsikh-viklik-stereotipam/.
Стать найчастіше пов’язують із генітальною будовою, репродуктивною системою, хромосомним набором, тобто з біологічними ознаками. А як ми в суспільстві визначаємо чоловіків і жінок? За довгим чи коротким волоссям, типом і кольором одягу, певними манерами поведінки (агресивністю чи ніжністю), тобто за радше соціальними ознаками. Навіщо нам знати стать дитини, коли жінка ще вагітна? Щоб уже купувати відповідний для хлопчика або дівчинки одяг та іграшки. Нам активно робить підказки магазин дитячих іграшок, де є окремі секції, часто марковані відповідними кольорами — рожевим для дівчаток і блакитним для хлопчиків. Навіть до вишу ми вступаємо на відповідні спеціальності: дівчата передусім на філологію, а хлопці більше на інформатику. Оці суспільні ознаки, які приписуються чоловікам і жінкам, і називають гендером.
Гендер — це певні соціальні ролі, що їх очікують від чоловіків і жінок. Жінка — насамперед мама, відповідальна за догляд за дітьми й іншими членами родини, за хатню роботу. А чоловік — радше професіонал, який фахово водить машину, експерт і знавець свого діла.
Гендер — це певні соціальні ролі, що їх очікують від чоловіків і жінок.
Такі в суспільстві гендерні стереотипи — уявлення про соціальні ролі для чоловіків і жінок, базовані передусім на біологічних ознаках. Так звані традиційно жіночі ознаки називають фемінністю (чи жіночністю), а чоловічі — маскулінністю (чоловічністю).
Маскулінність пов’язують із силою, владою, мужністю, витривалістю, агресією, неемоційністю, орієнтованістю на успіх. Натомість фемінність — це, навпаки, емоційність, чуйність, слабкість, жертовність, залежність тощо.
В Україні інколи, причому навіть політики, які в ідеалі повинні бути обізнані з тематикою прав жінок, бояться поняття «гендер». В основі страху — брак знання. Тому раджу більше читати про гендерну тематику — від наукових праць до документів ООН та ЄС — там чимало йдеться і про гендерні питання.
В Україні інколи, причому навіть політики, які в ідеалі повинні бути обізнані з тематикою прав жінок, бояться поняття «гендер». В основі страху — брак знання.
Яку роль у гендерних питаннях відіграє освіта та виховання? Як у нас із цим у Україні?
Освіта та виховання відіграють ключову роль у формування гендерних відмінностей і нерівностей, відтворенні владних відносин.
Одна з найбільших помилок — ототожнювати гендерний підхід зі статево-рольовим, коли кожній статі відповідає «своя» роль, що її повинні виконувати чоловік або жінка. Наприклад, дівчаток навчають бути вправними господинями й люблячими матусями, а хлопчиків — захисниками країни й годувальниками родини.
Гендерна теорія чи гендерні студії — це критичний підхід, який заперечує подібні думки про винятковість біологічного (або біологічний детермінізм). Біологічні відмінності між чоловіками й жінками не заперечуються, але підважуються як єдино можливі для пояснення гендерних ролей.
Одна з найбільших помилок — ототожнювати гендерний підхід зі статево-рольовим, коли кожній статі відповідає «своя» роль, що її повинні виконувати чоловік або жінка.
Відомій фразі Зигмунда Фройда «Анатомія — це доля» можна протиставити вислів французької філософині Сімони де Бовуар із її праці «Друга стать» «Жінкою не народжуються — жінкою стають». Те саме справедливо і для чоловіків. Адже ми приходимо у світ, де вже існують певні очікування від наших ролей і сценаріїв поведінки; у процесі виховання й соціалізації ми навчаємося «правильних» ролей, які відповідають традиційним уявленням про маскулінність і фемінність.
Справді, нас змалечку вчать бути хлопчиком чи дівчинкою, наприклад, купуючи нам відповідні іграшки. Дівчинка повинна гратися посудом, а якщо хлопчик просить у батьків таку іграшку, йому часто відповідають, мовляв, не чоловіча це справа — готувати їсти. Та чи вміти приготувати їсти собі і близьким — зайва навичка? Постаралися й маркетологи, адже дитячі кухні переважно яскраво-рожевого кольору. Вони ніби підказують батькам: купіть мене для дівчинки, яка майбутня господиня. Коли ми критично оцінюємо цей приклад, то послуговуємося гендерними студіями.
В Україні суперечлива ситуація із гендерночутливою освітою. З одного боку, привертається увага до сегрегованого за статтю навчання в школах (уроки «Технічної праці» для хлопчиків і «Обслуговуючої праці» для дівчаток), такі уроки навіть нещодавно скасували, відповідно до нещодавніх документів Міністерства освіти й науки. Важливо, що почали проводити гендерну експертизу навчальної літератури. З іншого боку, ми бачимо, що відновлюється навчання на зразок «шляхетних панянок» для дівчат і кадетів для хлопчиків. Тобто, маємо як прогресивні речі, так і доволі традиційні. Досі дівчата мають доступ не до всіх видів освіти, зокрема, військової.
У яких аспектах українці найбільше проявляють гендерну дискримінацію?
Передусім варто говорити про ринок праці та механізми гендерної сегрегації в ньому. Під вертикальною сегрегацією мається на увазі нерівність між чоловіками й жінками щодо посад на кар’єрній драбині. Вертикальна сегрегація має різні форми. Явище перешкоджання просуванню жінок на престижніші і краще оплачувані робочі місця західні дослідниці й дослідники називають «скляною стелею» та «липкою підлогою». «Скляна стеля» — явище, що узагальнює набір бар’єрів, які виникли на ґрунті індивідуальних і суспільних упереджень та які заважають жінкам просуватися кар’єрною драбиною в межах своєї організації, обіймати посади управлінського рівня.
«Скляна стеля» — явище, що узагальнює набір бар’єрів, які виникли на ґрунті індивідуальних і суспільних упереджень та які заважають жінкам просуватися кар’єрною драбиною в межах своєї організації, обіймати посади управлінського рівня.
Крім суспільних причин «скляної стелі», серед яких і стереотипи, індивідуальні причини — це низка особистісних якостей, як-от невпевненість у собі, які заважають жінкам досягати топ-позицій. До того ж брак досвіду через повільне просування кар’єрними щаблями, сімейні обов’язки (доглядова й хатня праця) теж не дозволяють жінкам просуватися службовою ієрархією нарівні з чоловіками. «Липка підлога» — це теж бар’єри, які утримують жінок на низькооплачуваних і малопрестижних роботах, як-от прибиральниці, касирки, няні тощо.
Горизонтальна сегрегація передбачає існування так званих типових «чоловічих» і «жіночих» професій у суспільстві. Причому в Україні низка професій досі заборонених для жінок.
Гендерна дискримінація поширена при прийомі на роботу. У статті 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок» сказано: «Роботодавцям забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати різні вимоги, даючи перевагу одній зі статей, вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їхнє особисте життя, плани щодо народження дітей». Попри те, у багатьох оголошеннях про роботу стать респондентів зазначають.
Як до питань гендеру ставиться молоде покоління (покоління Z)?
Як минулі покоління, це також доволі різне. Тому ставлення є досить поляризованим. З одного боку, молодь цікавиться питаннями рівних прав і можливостей, відвідує активно різноманітні події із гендерної тематики, читає книги. З іншого боку, є й такі, яким радше до вподоби так звані» традиційні цінності», які відстоюють ідеї заборони абортів і виступають проти гендеру. У нас досі бракує відповідних знань у школах щодо, наприклад, планування репродуктивної поведінки.
Хоча, на мою думку, загалом молодь досить відкрита до тематики розмаїття, прав людини.
Чи відбулися якісь позитивні зміни в гендерних питаннях у нашій країні за останні 5–10 років?
Звісно, змін відбулося чимало. У сфері доступу жінок до політики привертається увага до того, що в найвищих органах влади жінок досі досить мало. У липні 2015 року було ухвалено 30-відсоткову квоту для партійних списків на місцевих виборах. Натомість актуальною проблемою залишається позиція жінок у прохідній частині списку та санкції за недотримання квоти, які не прописано. З 1 травня 2016 року Жіночий консорціум України за підтримки Демократичного фонду ООН розпочали дворічний проект «Побудова жіночого політичного лобі в Україні». У Верховній Раді України створено міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості».
У сфері трудових прав жінок було розширено права жінок у збройних силах.
На жаль, досі не ратифіковано Стамбульську конвенцію щодо протидії гендерного насильства, але низка організацій і проектів боряться за це.
У сфері шкільної та вищої освіти привертається увага до гендерної тематики. Запускається нова магістерська програма із гендерних студій в університеті ім. Т. Шевченка.
На жаль, досі не ратифіковано Стамбульську конвенцію щодо протидії гендерного насильства, але низка організацій і проектів боряться за це.
Проводиться активна боротьба із сексизмом у рекламі, надсилаються скарги до Індустріального гендерного комітету з реклами, приймаються відповідні рішення.
Що можемо зробити сьогодні, щоби подолати гендерну дисткримінацію в Україні?
Передусім, слід не бути байдужими й чітко висловлюватися, якщо бачимо дискримінацію. Звертатися до відповідних органів, покликаних боротися із дискримінацією. На жаль, бракує звернень у суд щодо тих чи інших форм дискримінації, наприклад, сексуальних домагань.
Задля попередження дискримінації доцільно навчати в школі та на робочому місці про це явище, активно працювати зі ЗМІ задля висвітлення цієї тематики.
Що порадите почитати/подивитися тим, хто цікавиться темою гендеру?
У мене є список книг і ресурсів, які я раджу на своїх курсах
Список корисних онлайн ресурсів:
- Гендер у деталях: http://genderindetail.org.ua/
- Музей історії жіноцтва, жіночого й гендерного руху: http://gender.at.ua
- Бібліотека Гендерного центру «Крона»: http://www.krona.org.ua/nash.html
- Електронна бібліотека Української асоціації жіночої історії: http://www.womenhistory.org.ua/index.php/elektronni-resursi/16-elektronna-biblioteka
- Повага: сайт кампанії проти сексизму в політиці та ЗМІ: http://povaha.org.ua/
- Гендерный маршрут — интерактивное путешествие: http://gender-route.org
- Східноевропейський журнал феміністичних та квір-студій «Критика феміністична»: http://feminist.krytyka.com/
- Жіноче онлайн видання, зокрема на гендерну тематику: http://thedevochki.com/
- Онлайн-ресурс для мам, які працюють: http://womo.ua/
- Новинний онлайн ресурс, зокрема на гендерну тематику: http://update.com.ua/
Важливо знати закони, тому:
- Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8 вересня 2005 р. № 2866–IV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866–15
- Закон України «Про протидію торгівлі людьми» від 20 вересня 2011 року № 3739–VI [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3739–17
- Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15 листопада 2001 року № 2789–III [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2789–14
Серед книг:
- Гендер для медій: підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / за ред. М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманової [3 видання, випр. і доп.]. — К.: Критика, 2017. https://ua.boell.org/sites/default/files/gender_dlya_medii_2017.pdf
- Кіммел М. Гендероване суспільство [Переклад з англ. С. Альошкіна]. — Київ: Сфера, 2003. http://gender.org.ua/images/lib/genderovane_suspil.pdf
- Марущенко О., Плахотнік О. Гендерні шкільні історії. — Харків: Монограф, 2012. — 88 с. http://krona.org.ua/assets/files/books/Genderni-shkilni-istorii.pdf
Мій онлайн-курс на Прометеусі:
https://courses.prometheus.org.ua/courses/IRF/101/2015_T2/about
Мої статті знаходяться на http://ekmair.ukma.edu.ua/
Також ось підбірка фільмів, які я підготувала для Укрправди
